 Сільський будинок власник ( громадянин КЛМ) якого помирає в січні 2006 року, заповіту на свою власність не залишає. Спадкоємцями за законом є: жінка (громадянка КМВ, проживала і прописана в будинку власності), син (громадян КІЛ, не проживав і не прописаний в будинку), син ( громадян КБЛ, не проживав і не прописаний в будинку), дочка ( громадянка СОЛ - інвалід 2 групи, проживала і прописана в вище згаданому будинку), дочка ( громадянка КОЛ - інвалід 2 групи, не проживала і не прописана в вище згаданому будинку). Крім того в будинку проживав і прописаний внук ( громадянин СВП, син громадянки СОЛ). Жінка померлого власника КМВ до спливу 6 місяців після смерті власника дає відмову на частку своєї власності на користь громадян: КІЛ, КБЛ, та СОЛ), яку завіряє сільський секретар. Громадян КІЛ збирає документи включно з відмовою, і подає заяву на відкриття спадщини в нотаріус до 6 місяців після смерті влаcника. після спливу 6 місяців громадян КІЛ в тайні від інших оформляє свідоцтво про право власності на будинок виключно на себе одного. В березні 2010 року помирає дружина власника. Інші учасники (спадкоємці) після смерті матері КМВ при поданні заяв в нотаріус дізнаються про справжнього власника на сьогоднішній момент. Яка доля кожного учасника повинна бути згідно із законодавства України? І якої долі кожен спадкоємець може добитися в порядку судової справи в даному випадку в даний момент? На що потрібно робити наголос при поданні позову до суду? Чи може претендувати на якусь частку дочка КОЛ власника, на користь якої не було здійснено відмови матір’ю, і який розмір може бути її долі? |
