Політика та юриспруденція йдуть пліч о пліч.

  Хаос безладання охопив не тільки парламент, але й суддівську гілку влади.

  Судові рішення зараз «приймаються» виходячи із „політично-економічної доцільності”, себто грошової ненажерливості (кожний виживає як може!). У свою чергу роль юристів зводиться до «підгонки» законодавства під інтереси клієнта.

     Поки що, нажаль, наша політика - проста боротьба інтересів, що передбачає наявність "своїх " та "чужих ". І в кожного своя "правда ". Юрист-політик повинен стояти на одному боці. Боці закону. Навіть коли правда на стороні політичних опонентів. Якщо, звісно,  це питання про справжніх політиків, а не багатотисячної армії їх консультантів та радників.