Поважною причиною може бути також хвороба, відрядження тощо. Але потрібно разом із клопотання додати підтвердження цього. Апеляційна інстанція ніколи не прийме позову без клопотання про поновлення строку, якщо він пропущений. На моїй практиці зустрічалось таке, що, навіть ухвала про повернення апеляційної скарги з мотивів пропуску строку на апеляційне оскарження була доказом пропуску сттроку на апеляційне оскарження. Я преклала її + клопотання, в якому вказала, що не знала і суд прийняв до провадження

     я одного разу в касацію до ВСУ подавав, у якості поважності причини пропуску строку додав лікарняний. Я дійсно хворів, але хворів останні чотири дня.

Верховний суд відмовив у прийнятті документів з тієї підстави, що я не надав суду докази поважності причин неподачі скарги перед моєю хворобою.

так шо я уже нічому не дивуюсь.

Ну а щодо апеляцій, то в більшості випадків суд дивиться на те, наскільки причини пропуску строку є обєктивними, тобто незалежними від волі скаржника.

По практиці скажу, що апеляційному суду легше розглянути скаргу по суті і відмовити в її задоволенні аніж не приймати скаргу з підстав визнання непованими причин пропуску строку на апеляційне оскарження. Я думаю, що приблизно 90 % справ з пропуском строку на апеляційне оскарження і заявою про його поновлення, апеляційні суди розглядають по суті.