Стаття 129 Конституції України, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стаття 9 Закону України „Про судоустрій України”, а також відповідні положення процесуальних кодексів передбачають розгляд судом справ у відкритих судових засіданнях.
Пам*ятаю, у свій час полюбляв з друзями (однокурсниками юридичного факультету) , відвідувати відкриті судові засідання в якості
"вільного слухача
". Тоді, це зробити було набагато легше, оскільки не було охорони, яка запитавала:
"а Ви до якого судді, на яке засідання тощо?
" Зараз, будучі в статусі ЮРИСТА, судового представника, я помічаю, що в судові зали пустують...
Задля експерименту я та Світлана ПРИЙМАК спробували відвідати судові засідання в якості вільних слухачів у ВЕРХОВНОМУ СУДІ УКРАЇНИ.
Спочатку нам завадила охорона, яка запропонувала звернутися спочатку до кабінету канцелярії, який знаходиться ліворуч від поста охорони. Звісно, ми погодилися на запропонований варіант, хоч він і суперечить чинному процесуальному законодавству про відкритий розгляд справ. Працівник канцелярії прийняв клопотання, сказавши, що про результати розгляду ми зможемо дізнатися телефоном. За декілька днів за вказаним телефоном нам відповіли, що клопотання не задоволено, оскільки „суд не може взяти на судовий розгляд особу з вулиці”. При цьому було запропоновано, щоб дане питання було вирішено на рівні клопотання адміністрації університету, у якому ми навчаємося і луб*язно попередили нас про те, що наше клопотання буде направлено до ВУЗів, в яких ми продовжуємо навчання.
Ми вирішили не продовжувати експеримент, оскільки очевидним є порушення принципу відкритості – ні стаття 6 Цивільного процесуального кодексу, ні жоден інший закон не вимагає одержання дозволу на відвідування відкритого судового засідання. Так і не зрозуміло, для кого і для чого на сайті Верховного Суду розміщується інформація про призначені до розгляду справи, якщо люди не мають доступу до залів судових засідань.
У переліку основних засад судочинства пунктом 7 частини третьої статті 129 Конституції України закріплена засада гласності судового процесу. Мало того, Європейський суд з прав людини відкритий (публічний) характер судочинства називає одним із способів забезпечення довіри до судів, оскільки він захищає сторін від таємного здійснення правосуддя поза контролем з боку громадськості (див. п. 21 Рішення у справі Претто (Pretto) та інші проти Італії від 8 грудня 1983 року).
Цікаво, що представники судової гілки влади регулярно на підставі даних про зростання кількості звернень до суду роблять висновок про підвищення авторитетності судової системи. Однак, на мій погляд, це не так, адже соціологічні дослідження не відображають позитивної динаміки, а кількість справ у судах зростає передусім за рахунок ускладнення правового регулювання правовідносин.
Отже, питання для обговорення: чому Ви не відвідуєте судові засідання в якості вільного слухача? Варіанти відповіді: а) я зайнятий (-а) на роботі, тому не маю змоги цього робити; б) а навіщо, я ж і так все знаю; в) проблема в неможливості доступу; г) Ваш варіант.
г)! Приезжает девушка на море, тут мужчинка подруливает: - Девушка, а давайте познакомимся?! - Иди, старче своею дорогой.... - А почему? - Вот ты кем в миру работаешь, - вопрошает девушка? - Я - слесарь!!! - Вот.... представь себе, приезжаешь ты в отпуск, а кругом станки, станки.....
