Поясніть, будь-ласка, що ви мали на увазі, а саме фраза:
"Адже все одно половина СЗ, сплачена із заяви, включається до СЗ на позов
".
Справа в тому, що за подання заяви про видачу судового наказу судовий збір (держмито) сплачується у розмірі 50% від тієї суми, яка мала бути сплачена за подання позовної заяви. А у випадку, якщо у видачі судового наказу відмовлено, Ви звертаєтесь з позовною заявою, і сплачений розмір судового збору зараховується. Це дійсно дуже зручний спосіб. Однак, в практиці ще чомусь не широко використовується. Але вже є узагальнення практики Верховного Суду. До того ж, у наказному проваджені відшкодовуються і витрати на правову допомогу. Щоправда, деякі судді відшкодовують лише мінімальний розмір.
Пробачте, шановна Лобко, а поясніть Вашу тезу:
"..достроково з філії ПРИВАТБАНКУ
"
На скільки мені не зраджує пам*ять- філія не є юридичною особою, отже звернення до суду з вимогою стягнути суму вкладу (депозиту) є не правильним
Можливо я помиляюсь?!
Напевно і заява на скасування ПРИВАТБАНКом написана не була з тієї причини, що виконати даний Наказ суду в порядку виконавчого провадження виявиться просто неможливим
Наказне провадження набагато скорочує і спрощує процедуру розгляду судом певної категорії справ. Дуже зручний і простий спосіб стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна, тому що суд розглядає заяву без судового засідання і виклику стягувача і боржника. Заявнику необхідно сплатити судовий збір та подати письмові документи, які доводять його право вимог. Суд вже у триденний строк видає судовий наказ. І після вступу його в законну силу він видається стягувачу. Є і свої
"але
". Судовий збір не повертається заявнику у разі відмови у видачі судового наказу. Відмова у прийнятті заяви позбавляє права стягувача на повторний наказовий розгляд своєї заяви. У такому разі заявник має повне право на добрий старий позовний розгляд своїх вимог.
