У мене особисто цілком скептичне ставлення до всіх антикопційних законів, у котрих передбачають десятиття ув "язнення тощо. Проблема нашої держави недотримання законодавства, а не його недостаттня суворість. А причина тут подвійні правові стандарти (недоторканність депутатів та суддів, різноманітні пільги для різних соціальних і професійних категорій лише за фактом належності до неї тощо). Тому й більшість громадян вважають, що їм простіше просто купити в суді справедливе, навіть справедливе рішення, а не виборювати у складному бюрократичному павутинні своє право, крім того у більшості випадків то не вінчається позитивним результатом, а тому ті хто наполегливо бореться за свої права виглядають божевільними. Другий визначальний фактор-надмірна забюрократизованість нормативно-правової бази, а тому слід передбачити відповідальність депутатів, чиновників, урядовців тощо за неякісне нормативне забезпечення. Ті два фактори породжують тотальний правовий нігілізм.

     Для чого винаходити велосипед!?
Простіше навчитись їздити на вже створеному. Якби органи, які повинні боротись з корупцією, боролися з нею, винні (дійсно винні, а не підставлені) особи притягувались до відповідальності та несли покарання (яке вже є), позбавлялись би права обіймати  посади, займатись підприємницькою діяльністю і т. д. корупцію (в основному) можна було б подолати. Ніхто в Україні не хоче, щоб корупція була остаточно подолана. Хто хоче діяти "по закону ", якщо це принесе не такий прибуток, як хотілось би, не можна буде провернути якусь "чорну " справу, сісти "в тепле крісло ".!? Якби не було корупції на всіх рівнях та самі ми чинили "по закону ", ми би не стояли в чергах під кабінетами з конвертами, не боялись перевірок і т. д. Самі ми винні у корупції. Корупція породжена нашим небажанням дотримуватись Закону та бажанням чиновників жити не в бідності. Щоб побороти корупцію чиновник повинен отримувати зарплату у розмірі, який дозволить жити як "білі " люди, а тоді вже з нього треба питати. Начальники не повинні вимагати "дань " з підлеглих щомісячно, щоквартально і т. д. Забезпечення необхідним чиновників повинно бути з боку держави, а не з боку громадян. Таким чином можна бути подолати корупцію. Не треба придумувати нових законів, а потім відкладати набуття чинності. Новий антикорупційний закон мало чим відрізняється від старого у плані відповідальності. Та хто дотримується!? Держслужбовці мають власний "бізнес " через підставних осіб, органи про це знають, але не втручаються, оскільки теж мають бізнес. Як можна здолати корупцію, якщо ті, хто порушує закон, і ті, хто його оберігає, щодня сідають за один стіл на бенкеті...