Найчіткіше формулювання
"презумпції рівності
" належить І.Берліну:
Припущення про існування єдиного виду людей тягне за собою певні нормативні висновки і є вираженням ідеї фундаментальної етичної рівності, яка вимагає конкретизованих пояснень. Бо навіть ієрархічне суспільство, вимагає не просто пояснення, а виправдання існуючих нерівностей.
Але ми не бачимо і не відчуваємо соціальної рівності, що відповідно до конституційної норми щодо рівності всіх прав ... Та головне щоб м з вами та й загалом суспільство дотримувались отієї
"рівності прав
" не лише в зовнішніх стосунках, але й керувались ними. Правова (юридична) рівність передбачає рівну міру прав і обов
'язків у всіх громадян, однаковий для всіх простір соціальної свободи. Головне, це усвідомлення того, яку важливу роль відіграє уявлення наше про етичну та соціальну рівність. До baZzzilio _____Принцип соціальної рівності в правовій державі Україна це не Касти в Індії. У нас можливе не формальне використання даного виразу, - наприклад каста топ-політиків, каста адвокатів і т. інш.
На мою думку, варто розділяти такі поняття як рівність прав та рівність можливостей. Адже навіть якщо проголосили формально, що всі люди мають рівні права, це не забезпечить рівність в реальному житті. І справа тут не зовсім в тому, що законодавство має декларативний характер. Проте на практиці рівність прав не завжди приводить до рівності можливостей. Особливо яскраво це проявляється в трудовому праві. Так, якщо ми гарантуємо рівні права щодо працевлаштування скажемо для чоловіка 30-ти років з вищою освітою та стажем роботи та одночасно для такого ж чоловіка, але зі знижено працездатністю (інваліда), то зрозуміло, що перший має більше шансів на реалізацію права на працю. Тому наше законодавство і встановлює додаткові гарантії для тих же осіб зі зниженою працездатністю, жінок, неповнолітніх. Щоб забезпечити реалізацію принципу рівності можливостей, а не лише рівності прав.
