ня питання про надання кваліфікованого перекладу в юридичних справах доцільно запровадити курси перепідготовки для працюючих перекладачів, які бажають отримати спеціальний статус перекладача в юридичних справах. Крім того, треба надати перекладачам можливість отримати статус перекладача-юриста. Зрозуміло, що це питання має бути узгоджене з Міністерством юстиції України і знайти відповідну підтримку.
  Але проблема забезпечення процесу перекладачем із спеціалізацією в галузі правознавства існує нині у судочинстві. В цьому контексті досить цікавою є норма закону, а саме - ст. 46 КПК України, яка передбачає неможливість відмови від захисника у справах осіб, які не володіють мовою, якою ведеться судочинство. Тобто фактично замість надання перекладача пропонується надавати захисника. Але надання захисника не вирішує проблеми юридично грамотного перекладу, а лише зміщує акцент проблеми на спілкування підозрюваного, обвинуваченого, підсудного з адвокатом.
  При широкій міграції населення, розвитку туризму, бізнесу це питання стає досить актуальним і потребує негайного вирішення. Одним із шляхів вирішення цієї проблемної ситуації, на наш погляд, є створення спеціалізованих бюро перекладачів у кожному регіоні України. Повинен існувати Державний реєстр бюро перекладачів та окремих перекладачів. У цьому контексті заслуговує на увагу спосіб, яким вирішено питання щодо статусу судових експертів. Так, за ст. 9 Закону України «Про судову експерти-
   І
  37 Відомості Верховної Ради УРСР. - 1960. - № 31.
  249
  
  РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
  зу» від 25 лютого 1994 р. Міністерство юстиції України веде Реєстр атестованих судових експертів державних і підприємницьких структур та громадян. Атестація судових експертів з числа працівників підприємницьких структур та громадян проводиться Міністерством юстиції України або