овірителя), нп спрямовані на захист порушених, оспорюваних та невизнаних прав та лнегесів іншої особи, державних чи суспільних інтересів, в результаті чо-: у представника виникає комплекс процесуальних прав та обов'язків.
  Виходячи із визначення представництва, сторона, третя особа, особа,
  І відповідно до закону захищає права, свободи чи інтереси інших осіб, а ТЇКОЖ заявники та інші заінтересовані особи в справах окремого провад-- т:-:ня (крім справ про усиновлення), діють особисто або через представни---? Виходячи з аналізу коментованої частини, слід зазначити, що законо-давець надав вичерпний перелік суб'єктів, які можуть брати участь у ци-вільній справі через представника. Слід звернути увагу фахівців на те, що дедераховані суб'єкти належить до осіб, які беруть участь у справі (ст. 26 ПИК). Отож можна дійти висновку, що через представника у цивільному процесі можуть брати участь лише ті особи, які мають юридичний інтерес Р наслідках справи. Але, на нашу думку, законодавець не перерахував усіх суб'єктів цивільного процесу, які мають право на представника. Наприклад, заявник (стягувач) та боржник на стадії скасування судового наказу (ст. 106 ЦПК) як суб'єкти наказного провадження (розділ II ЦПК) також можуть діяти у цивільному процесі через представника. Через представника можуть діяти стягувач, боржник як суб'єкти виконавчого провадження, коли йдеться про стик діяльності державної виконавчої служби з діяльністю суду, зокрема при вирішенні питань про відстрочку та роз-строчку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання "ніового рішення (ст. 373 ЦПК), затвердження мирової угоди судом (ст. 371 ЦПК).
  Щодо особи, яка бере участь у справі, та відповідно до закону захищає права, свободи чи інтереси інших осіб, то, на нашу думку, не усі особи, які зазначені у ст. 45 ЦПК, можуть діяти