листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. Стороні чи її представникові за їх згодою можуть бути видані
  
   92
  
  судові повістки для вручення відповідним учасникам цивільного процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.
  6. Особи, які беруть участь у справі, а також свідки, експерти, спеціалісти і перекладачі можуть бути повідомлені або викликані в суд телеграмою, факсом чи за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
  7. Якщо насправді особа не проживає за адресою, повідомленою суду, судова повістка може бути надіслана за місцем її роботи.
  8. Судова повістка юридичній особі направляється за її місцезна-ходженням або за місцезнаходженням її представництва, філії, якщо позов виник у зв'язку з їх діяльністю.
  9. Відповідач, місце проживання (перебування чи роботи) або місцезнаходження якого позивачеві невідоме, навіть після його звернення до адресного бюро і органів внутрішніх справ, викликається в суд через оголошення у пресі. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи. На ці випадки поширюється правило частини четвертої цієї статті.
  10. Друкований орган, у якому розмішуються оголошення про
  виклик відповідача протягом наступного року, визначається не піз
  ніше 1 грудня поточного року в порядку, встановленому Кабінетом
  Міністрів України.
  1. Коментована стаття зовсім по-іншому вирішила питання про суб'єктів викликів і повідомлень у цивільному судочинстві.