із провадженням виконавчих дій, які несуть сторони та інші особи виконавчого провадження (ст. 45 цього Закону).
  60
  
  Принцип диспозитивності
  У виконавчому провадженні цей принцип закріплений у нормативному визначенні правового становища сторін та інших осіб, які беруть участь у виконавчому провадженні, і дозволяє їм вільно розпоряджатися належними їм матеріальними і процесуальними правами та активно впливати на розвиток виконавчого провадження.
  Виконавче провадження про примусове виконання рішення відкривається державним виконавцем за заявою стягувача або його представника (ст. 18 цього Закону), який може відмовитися від стягнення і вимагати повернення виконавчого документа (ч. 2 ст. 29 цього Закону). Сторони мають право укладати мирову угоду, оспорювати належність майна, його оцінку та інше.
  Отже, принцип диспозитивності у виконавчому провадженні характеризується такими положеннями: 1) можливістю заінтересованої особи пред'являти заяву про відкриття провадження на примусове виконання рішення суду (статті 12, 18, 29 та інші цього Закону); 2) можливістю розпоряджатися об'єктом примусового стягнення (ст. 29 цього Закону); можливістю вільно, на свій розсуд, реалізовувати свої права, вчиняти відповідні дії у виконавчому провадженні.
  Принцип юридичної істини
  Принцип юридичної істини відтворений у ст. 5 цього Закону, яка зобов'язує державного виконавця вживати заходів примусового виконання рішень, передбачених законом і зазначених у виконавчому документі, неупереджено, своєчасно і повно вчиняти виконавчі дії, роз'яснювати сторонам їх права та обов'язки і сприяти

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-483 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>