ом сторін та обов'язковою участю представників органів опіки і піклування. Проте неявка сторін не є перешкодою для вирішення питання про тимчасове влаштування дитини до дитячого або лікувального закладу. На ухвалу суду про тимчасове влаштування дитини може бути подано скаргу, внесено подання.
  При відсутності відомостей про місце проживання (знаходження боржника або обох) державний виконавець звертається до суду з поданням про розшук боржника або дитини (ст. 42 Закону). Таке подання надсилається до суду за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем знаходження боржника або за місцем проживання (знаходження) стягувача. Суд розглядає подання державного виконавця у десятиденний строк і має право витребувати від нього всі необхідні документи для вирішення питання про оголошення розшуку. За наслідками розгляду подання суд виносить ухвалу. На ухвалу суду з питання оголошення розшуку дитини може бути подано скаргу, внесено окреме подання (ст. 355 ЦПК).
  У порядку реалізації рішень немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії, виконуються рішення, постановлені у справах з житлових правовідносин: про виселен
  121
  
  ня боржника, про вселення стягувача, про примусовий обмін (статті 79, 80, 81 Закону).
  Виселення полягає у звільненні приміщення, зазначеного у виконавчому документі, від особи (осіб), які виселяються, її (їх) майна, домашніх тварин та у забороні цим особам користуватися звільненим приміщенням.
  Виконання рішення про виселення боржника провадиться лише у разі, якщо боржником воно не виконане добровільно в установлений державним

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-483 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>