ння власницьких повноважень
   щодо природних об'єктів. Адже надмірна централізація, як і зайва
   регіоналізація останніх, можуть однаково негативно впливати на розвиток
   виробничо-економічних відносин. У зв'язку з цим виникає потреба в
   законодавчому розмежуванні функцій центральних, регіональних та місцевих
   органів, пов'язаних зі здійсненням права власності на природні об'єкти.
   Таке розмежування має надати усім співвласникам можливість брати участь у
   володінні, користуванні та розпорядженні ними.
   Безумовно, поділена власність на природні об'єкти не може зводитися до
   давньоримської метропольної та провінційної або феодальної «верховної» і
   «підлеглої» власності. Сучасна концепція права поділеної власності має
   виходити з законодавчої рівноправності усіх державних владних структур як
   суб'єктів права, що здійснюють повноваження власності на природні
   багатства нашої країни. Причому вона повинна грунтуватися не на поділі
   цілісної природи за об'єктами або повноважень володіння, користування і
   розпорядження природними ресурсами, а на розподілі функцій, пов'язаних з
   реалізацією відповідних повноважень власності, між органами державної
   влади та місцевого самоврядування різних рівнів.
   Рекомендовано до друку кафедрою аграрного, природноресурсового та
   екологічного права Одеської

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-12 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>