срібних талярів річно, але з сеї суми треба було витрачати щороку 4072 талярі на утриманнє Генеральної старшини і канцелярії, так що для Орлика і його родини ледве зоставалось 8000 талярів. Сього не вистарчало, тим більше, що розпучливі фінансові операції Герца, що ізипускав монету з примусовим курсом, цілком обезцінювали вартість грошей і за такі асигнації або касові посвідчення Орлик не міг набути „а ні хліба, ні дров, ні світла" л0).
  Кредитори не давали Орликові спокою, і він разураз мусів прохати грошей в шведського уряду. Межи тим, шведський уряд через кепське фінансове становище держави і призначену суму Орликсзі не точно або зовсім не платив. „Дійшло до того",—каже А. ?нсен,— „що бідний Гетьман зневолений був заставити в купців в Кристіянштадті державні клейноди (булаву, бунчук і т. п.), а в Штокгольмі позичати гроші, заставляючи діямантовий перстень і золотий хрест".51) Коли Орликові треба було переїхати з Кристіанштадту до Штокгольму, то він мусів зробити для подорожі такі позички: в купця Конрада Кампера, під заставу двох булав, позичати 200 цісарських талярів; в державного радника графа Меєрфельта—50 талярів; у генераллейтенанта графа Кріспіна—349 талярів; у державного секретаря фон Гепкена—110 талярів; у секретаря фон Сольдана—3 таляри: в купця Грена ЗО талярів; від нього ж за убраннє
  
  4T) Ibid., 95
  48) Idem
  43) Idem
  boj Ibid., 95 96.
  Ы) Ibid 96.
  
  — 26 —
  
  — 27 —
  
  
  
  ¦лЩ 360 талярів; кравцеві винен 15 талярів; за помешкання— і цілено діямантовий перстень і зол^ткй хрест— 60 талярів; тяляри. А до того купець Б. Ведувар в Крістіанштадті ' на 4389 талярів срібною монетою. 52)
  ¦ пім кредиторів, Орлик мав і дебнторів. Під час побуту на
  І в Бендерах Карло XII заборгував Мазепі І Орликові понад
  рських таляріз. Із сеї сузик 60000

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-85 * збірник літератури №68 * >>>далее>>>