юдського спілкування, які змінюються. При цьому слід не забувати таку якість людини, як властивість помилятися — Errare humanum est. Законодавець зобов'язаний враховувати об'єктивні потреби суспільного життя у своїй суб'єктивній правотворчій діяльності, однак він не може змінити зміст правових норм, які регулюють певний галузевий вид суспільних відносин.
  
  
   чого все чіткішою стає відповідність останньої системи системі суспільних відносин1.
   Якщо система права — це внутрішня форма права, його будова за галузями та інститутами, то система законодавства його зовнішня форма; це система нормативно-правових актів, у яких галузі та інститути права знайшли свій вираз. Внутрішня та зовнішня форми права нерозривно пов'язані і не можуть існувати одна без одної. Система права і система законодавства діалектичне пов'язані, їх не можна ні протиставляти, ні ототожнювати.
   Для системи права первинним елементом є правова норма, структуру якої створюють гіпотеза, диспозиція та санкція. Для системи законодавства первинним елементом є стаття нормативно-правового акта, яка не обов'язково має містити всі три структурні елементи правової норми. Характерною рисою нормативно-правових актів є те, що в них, як правило, є норми різних галузей права і тому вони регулюють різні за змістом види суспільних відносин. Отже, можна стверджувати, що даний нормативно-правовий акт не може мати єдиного предмета та методу правового регулювання. Доцільно підтримати професора П. С. Пацурківського, який вважає, що предметний підхід і структурний аналіз змісту права та законодавства є головним для пізнання об'єктивної структури права, створення на основі цього її ідеального образу (побудови структури права) та вираження її у законодавстві2.
   До джерел фінансового права належать: Конституція — Основний Закон України; загальні та спеціальні закони;

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-648 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>