інше. Так, будівельники,
   моряки, геологи та представники інших професій значну частину свого часу про-
   водять на будівництві, у плаванні, в експедиціях. У таких випадках закон перед-
   бачає визначення місцем проживання те місце, де громадянин переважно прожи-
   ває, тобто де він перебуває частіше і більше ніж в інших місцях. Інші факти не
   мають значення для визначення місця проживання (місце прописки громадяни-
   на, місцезнаходження його майна, місце проживання чоловіка чи дружини), ос-
   кільки з ними закон не пов'язує визначення місця проживання.
   За ст. 29 нового ЦК встановлюється, що місцем проживання фізичної особи
   є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в
   ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фі-
   зична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. При цьому фізична
   особа може мати кілька місць проживання.
   Громадянин, якому виповнилося 18 років (за новим ЦК — 14 років), має пра-
   во обирати собі місце проживання на свій розсуд. Свобода у виборі місця прожи-
   вання — це одне із найважливіших прав людини, передбачених міжнародними
   угодами. Обмеження свободи вибору місця проживання пропискою у нашій кра-
   їні є порушенням цього права. Слід також підкреслити, що прописка є лише од-
   ним із доказів переважного проживання громадянина за конкретною адресою і
   сама по собі не визначає місце проживання громадянина.

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-1638 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>