серед правознавців немає єдності у питанні про те, який саме причинний зв'язок може бути умовою цивільно-правової, як і кримінально-правової, відповідальності. Ми приєднуємось до думки тих (Б.С.Антімонов, Л.А-Лунц, Г.К.Матвєєв, К.А.Флейшиць та ін.), хто вважає, що лише необхідний причинний зв'язок може бути умовою (підставою) відповідальності, тобто тільки тоді, коли шкода є необхідним, закономірним наслідком дій особи, на останню
   185
  
  
   може бути покладено відповідальність за цю шкоду. Випадковий причинний зв'язок не може бути підставою цивільно-правової відповідальності.
   У наведеному вище прикладі з договором житлового найму між невиконанням договору і марними витратами на перевезення майна існує необхідний причинний зв'язок, отже, на наймодавця може бути покладений обов'язок відшкодувати збитки. У другому випадку — між невиконанням договору і пошкодженням майна зв'язок випадковий, і за шкоду наймодавець не може нести відповідальності, оскільки пошкодження майна не є закономірним наслідком перевезення. Воно може бути зумовлено неналежною упаковкою чи будь-якими іншими причинами. Якщо ж шкода є закономірним наслідком не дій даної особи, а якогось іншого фактора, підстави для покладення на неї відповідальності немає.
   Отже, лише у разі, коли шкода є необхідним, закономірним наслідком дій особи, остання може бути визнана відповідальною за цю шкоду.
   Так, якщо одна організація не поставила іншій сировину, необхідним, закономірним наслідком цього буде те, що остання не одержить планових прибутків протягом певного часу. Зако-номірними будуть і збитки, яких зазнала ця організація, сплативши своїм контрагентам неустойку за невиконання договорів.
   Об'єктивний причинний зв'язок суд або арбітраж повинен встановлювати до і незалежно від суб'єктивної сторони цивільного правопорушення,

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-522 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>