є не все майно, а лише та його частина, яка не розподілена між державними юридичними особами або не є власністю інших державних та адміністративно-територіальних утворень.
   Завдання встановлення матеріальної основи (субстрату) Української держави передбачає необхідність визначити конк-
   104
  
  
   ретний склад її майнових фондів, що не розподілені між державними організаціями. До них повинні бути віднесені перш за все бюджетні кошти (державний бюджет). До нерозподілених фондів України входять також інші матеріальні цінності.
   Грошова форма не є необхідною умовою включення майна до складу фонду України. Наприклад, конфісковане, реквізоване, визнане безхазяйним чи безгосподарно утримуване майно надходить до тієї частини фонду України, яка не розподілена між юридичними особами. Його наступна реалізація певною ланкою фінансової системи здійснюється від імені Української держави.
   Українська держава як суб'єкт цивільного права, що має відокремлене від інших суб'єктів майно, несе також самостійну відповідальність за своїми зобов'язаннями. Держава не відповідає по зобов'язаннях державних організацій, які є юридичними особами, а ці організації не відповідають по зобов'язаннях держави (ст.33 ЦК України).
   Держава як суб'єкт цивільного право володіє праводієздатністю. Але на відміну від праводієздатності юридичних осіб правосуб'єктність держави має універсальний характер. Дер-жава як носій політичної влади сама за допомогою закону встановлює межі своєї участі у цивільних правовідносинах. Але це не означає, що правосуб'єктність держави носить безмежний характер. Держава може мати лише такі права і обов'язки, які дозволяє закон. Наприклад, вона не має права користуватися товарним знаком.
   Держава реалізує правосуб'єктність через систему своїх органів, тому що поза їхньою діяльністю вона діяти

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-522 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>