ь особу юриста як професіонала, хоча вони можуть мати конфіденційний, тимчасовий характер. У підсумку юрист повинен прийняти рішення щодо себе чи своїх дій.
  Звичайно, кожен принцип діє не окремо, а у взаємозв'язку, підсилюючи один одного. У деяких правових явищах «спрацьовують» практично всі принципи юридичної деонтології. У цьому полягає єдність принципів як необхідна умова дії деонтологічних норм.
  У процесі розвитку українського суспільства та юридичної науки з'являться нові принципи, зокрема ті, які віддзеркалюватимуть національні риси, ідеї української державності. Виділятимуться такі принципи, як універсальність, демократичність, правова націологія.
  Важливу роль відіграють джерела формування внутрішнього імперативу службового обов'язку юриста або так звані джерела деонтологічних норм. Такі норми випливають з існуючої теорії професійної етики, професійноетичних кодексів, що є результатом використання природних, моральних та правових норм.
  Формуванню деонтологічних норм сприяють принципи та функції моральнопсихологічної служби, яка нині набуває поширення в юридичних установах.
  Оскільки деонтологічні норми юрист одноосібне виробляє для себе на основі індивідуальної моралі, то для них потрібна певна мотивація. Наприклад, урочисте складання обітниці, яке має давню добру традицію. Так, фахівці права та представники деяких інших професій, зокрема лікарі, наймаючись на роботу, складають відповідну обітницю офіційну, урочисту внутрішню обіцянку щодо належного виконання службового обов'язку, яка закладена в думках і
  виражена словами.
  Юристам обітниця потрібна для вироблення свідомої відповідальності перед суспільством і державою у боротьбі за зміцнення правопорядку. Це своєрідна добровільна згода чесно служити народові, це також перевірка на вірність обраній професії.
  Обітниця надихає на формування внутрішнього, особистого

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-375 * збірник літератури №10 * >>>далее>>>