х держаних установ, які також утворюються державою для здійснення завдань і функцій держави, але на відміну від органів державної влади не наділяються владними повноваженнями, наприклад, державні заклади освіти.
   Державно-владні повноваження - необхідний атрибут усіх органів держави, що знаходить відображення в їхньому конституційному найменуванні - «органи державної влади». Державно-владний характер повноважень органів державної влади виявляється в тім, що:
   а) рішення, які приймає орган державної влади, обов'язкові для виконання всіма громадянами, іноземцями, особами без громадянства, органами, установами і організаціями, їхніми посадовими особами, на яких поширюється компетенція цього органу;
   6) для забезпечення виконання прийнятих рішень орган державної влади наділяється необхідними матеріальними засобами;
   в) виконання рішень органу державної влади, прийнятих у межах його компетенції, забезпечується не лише застосуванням різноманітних засобів переконання, заохочення, організаційно-масової роботи тощо, а й можливістю застосування відповідних засобів державного примусу.
   Своє юридичне вираження державно-владні повноваження органу знаходять у його компетенції. Компетенція органу державної влади - це складне правове явище, що обумовлює обґрунтування у спеціальній юридичній літературі різних підходів щодо визначення її елементів. Так, одні вчені до компетенції органу відносять його предмети відання, права та обов'язки, інші - функції та повноваження, предмети відання, повноваження й територіальні межі Діяльності органу, юридичне встановлені повноваження, права та обов'язки або лише визначені конституцією чи законом повноваження органу.
   У вітчизняній науці конституційного права найбільш поширеним е тлумачення поняття «компетенція органу державної влади» як сукупності його предметів відання,

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-612 * збірник літератури * >>>далее>>>