«по их запорожскому обыкновению разделили (имущество потерпевшего) по себе». Скарга потерпілої до самої імператриці результату не мала.
   § 4. Суспільнополітичний лад і право на західноукраїнських землях (друга половина XVII —друга половина XVIII ст.).
   § 4. Суспільнополітичний лад і право на західноукраїнських землях (друга половина XVII —друга половина XVIII ст.)
   Територія. Західноукраїнські землі в XVII—XVIII ст., як і колись, залишались у складі різних держав і мали різний юридичний статус. Нагадаємо, що в 1349 р. землі колишнього ГалицькоВолинського князівства захопив польський король Казимир, приєднавши їх до складу Польської держави під назвою Руського воєводства. Північна Буковина з початку XIV ст. перебувала у складі Молдавського князівства, яке в 1564 р. визнало свою васальну залежність від османської Туреччини. Закарпаття ще наприкінці XI ст. захопила Угорщина, яка наприкінці XIII — на початку XIV ст. розпалася на ряд самостійних князівств. Закарпаття входило до складу Трансильванського (Семиградського) князівства, що теж перебувало під протекторатом Туреччини. Наприкінці XVII ст. угорські землі повністю опинилися під владою австрійських Габсбургов (після австротурецької війни 1687 р. і Карловецького конгресу 1698—1699 pp.).
   Середина XVII ст. для України, в тому числі західноукраїнських земель, була знаменною. Це період грандіозної боротьби українського народу за соціальнополітичне і національне визволення під керівництвом Б. Хмельницького. Перемоги Хмельницького значно активізували національновизвольний рух на західноукраїнських землях. Після битви під Пилявцями Хмельницький вступив у Східну Галичину, тисячі добровольців поповнили його військо. Городяни і селяни активно допомагали козацьким загонам під керівництвом Головацького, Капусти, Кривоноса, Путияна, Товпиги виганяти і знищувати шляхту та її посібників, католицьке духовенство, захоплювати міста, села

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-688 * збірник літератури * >>>далее>>>