ття земельних ділянок сільськогосподарського призначення у приватну власність, то ЗК України (ст. 82) відносить до них лише заснованих громадянами України та юридичними особами України. Тобто, створені і зареєстровані в Україні юридичні особи, до складу засновників яких входить хоча б одна іноземна юридична особа, іноземний громадянин чи особа без громадянства, не мають права набувати земельні ділянки сільсько-
  6-02-66
  
  РОЗДІЛ И
  Глава 5
  Стаття 23
  
  
  
  господарського призначення у власність. Однак вони можуть користуватися в Україні земельними ділянками сільськогосподарського призначення на праві оренди відповідно до вимог Закону України «Про оренду землі» від 6 жовтня 1998 р.
  Стаття 23. Пріоритетність земель сільськогосподарського призначення
  1. Землі, придатні для потреб сільського господарства,повинні надаватися насамперед для сільськогосподарського використання.
  2. Визначення земель, придатних для потреб сільськогогосподарства, провадиться на підставі даних державногоземельного кадастру.
  3. Для будівництва промислових підприємств, об'єктівжитлово-комунального господарства, залізниць і автомобільних шляхів, ліній електропередачі та зв'язку, магістральних трубопроводів, а також для інших потреб, не пов'язаних з веденням сільськогосподарського виробництва,надаються переважно несільськогосподарські угіддя абосільськогосподарські угіддя гіршої якості.
  4. Лінії електропередачі і зв'язку та інші комунікаціїпроводяться головним чином вздовж шляхів, трас тощо.
  Стаття 23 Земельного кодексу України містить норми, спрямовані на забезпечення охорони сільськогосподарського земельного фонду України як основного засобу виробництва продовольчої та сировинної продукції.
  Вимогу переважного надання земель, придатних для потреб сільського господарства,