о-культурного призначення, даючи підстави для виділення їх в окремі категорії земель.
  Слід також зазначити, що в новому Кодексі з'явилася нова категорія земель, яка була відсутня у Кодексі 1990 року. Йдеться про землі житлової та громадської забудови. Аналогом цієї категорії земель у Кодексі 1990 року були землі населених пунктів. Як відомо, до земель населеного пункту належали всі землі в межах території населеного пункту. Тому на території міста, селища чи села існували землі різних категорій: сільськогосподарського призначення, промисловості, транспорту, зв'язку, природоохоронного призначення тощо. У зв'язку з тим, що кожна категорія земель мала особливий правовий режим, при застосуванні законодавства про землі населених пунктів досить часто виникали ситуації, які отримали назву «конкуренція норм», що стосувалися правових режимів відповідних категорій земель. Конкуренція правових режимів земель у межах населених пунктів нерідко породжувала конфліктні ситуації, земельні спори та призводила до інших небажаних наслідків при застосуванні земельного законодавства на території сіл, селищ та міст. З метою усунення зазначених наслідків у ЗК України 2001 року категорія «землі населених пунктів» трансформована у категорію «землі громадської та житлової забудови».
  У встановленому ЗК України 2001 року переліку категорій земель відсутня така категорія, як землі запасу. Як відомо, ЗК України 1990 року відносив до земель запасу землі, які не були передані у колективну чи приватну власність або не були надані у постійне користування. Безперечно, такі землі можуть існувати на цілком законних підставах і за дії ЗК України 2001 року. Однак, на відміну від попереднього земельного закону, новий Кодекс не виділяє їх в окрему категорію земель. Такі землі у разі припинення