іальною основою для існування і функціонування багатьох інших природних компонентів, які за своїми властивостями формують біосферу, тобто сферу життя для людини та інших живих організмів. Таким чином, земля є незаперечною умовою, засобом, джерелом та місцем життєдіяльності людини, існування інших живих біологічно активних організмів та об'єктів неживої природи (надр
  Екологічне право. Повний академічний курс/ За ред. В. І. Андрейце-ва. — К., 2001. — С. 32.
  29
  
  РОЗДІЛІ
  Глава 1
  Стаття 6
  
  
  
  тощо/- Саме тому у ст. 1 ЗК України («Земля — основне національне багатство) закладена основна правова норма щодо забезпечення принципу пріоритету вимог екологічної безпеки. У п. З цієї статті зазначено, що використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршити екологічну ситуацію і природні якості землі.
  Визначаючи повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в галузі земельних відносин, ЗК України (глави 2, 3) закріплює за цими органами повноваження щодо реалізації державної політики у галузі використання й охорони земель і організації та здійснення державного і самоврядного контролю за використанням та охороною земель. Земельним кодексом України (статті 91, 96) на власників земельних ділянок і землекористувачів покладений обов'язок додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля, своєчасно надавати органам виконавчої влади та місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом. Згідно зі ст. 111 ЗК України право на земельну ділянку може бути обмежене законом або договором шляхом встановлення умов додержання природоохоронних вимог або виконання визначених робіт. Передбачена також необхідність