|
Розділ III ПРАВА НА ЗЕМЛЮ
Глава 14 ПРАВО ВЛАСНОСТІ НА ЗЕМЛЮ
Стаття 78. Зміст права власності на землю
1. Право власності на землю — це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.
2. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а такожінших законів, що видаються відповідно до них.
3. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.
4. Особам (їх спадкоємцям), які мали у власності земельні ділянки до 15 травня 1992 року (з дня набраннячинності Земельним кодексом України), земельні ділянкине повертаються.
Власність на землю — це економічна категорія, яка проявляється у відносинах між людьми у сфері матеріальних благ (цінностей). Іншими словами — це належність у певному суспільстві матеріальних благ (цінностей) громадянинові, юридичній особі, територіальній громаді чи державі. Це стосується і землі (земельної ділянки). При цьому для однієї особи належна їй земля буде «своєю», а для іншої — «чужою». Власність на землю набувається громадянами для облаштування житла, господарських будівель, садівництва, городництва, виробництва сільськогосподарської продукції для власних потреб. Вона набувається юридичними особами — підприємствами та організаціями — для будівництва на ній
233
Глава 14
РОЗДІЛ III
виробничих майнових комплексів, об'єктів сфери торгівлі, І побуту, адміністративних будинків тощо, для виробництва товарної сільськогосподарської продукції.
Власність на землю задовольняє потреби територіальних j громад щодо розміщення населених пунктів: сіл, селищ, міст, створення в них соціально-побутової та інженерно-комуналь- ної інфраструктури, виробництв, культурних, науково-освітніх, оздоровчих об'єктів, транспортних мереж, шляхів, |