на приаеродромній території (статті 39, 41); порядок використання повітряних трас і місцевих повітряних ліній (розділи III, IX) тощо.
  Закони України «Про рослинний світ» від 9 квітня 1999 р.3 і «Про тваринний світ» від 3 березня 1993 р.4 безпосередньо не виділяють земельні відносини у галузі рослинництва і тваринництва. Проте ці питання регулюються законодавчими актами, що стосуються господарської діяльності у цих галузях, або ж тими, що регулюють порядок та умови використання лісів і водних ресурсів. Обов'язки громадян і юридичних осіб в означених сферах встановлені законодавчими актами про сільське господарство, про заповідні території тощо, зокрема законами «Про колективне сільськогосподарське підприємство» від 14 лютого 1992 р.5, «Про селянське (фермер-
  1 ВВР.
  2 ВВР.
  3 ВВР.
  4 ВВР.
  5 ВВР.
  1995. — № 24. — Ст. 190. 1993. — № 25. — Ст. 274. 1999. — № 22-23. — Ст. 198. 1993. — № 18. — Ст. 191. 1992. — № 20. — Ст. 272.
  23
  
  РОЗДІЛ І
  Глава 1
  Стаття 4
  
  
  
  
  1 ВВР.
  2 ВВР.
  3 ВВР.
  4 ВВР.
  5 ВВР.
  6 ВВР.
  ське) господарство» від 22 червня 1993 р.1, «Про сільськогосподарську кооперацію» від 17 липня 1997 р.2
  Вищезазначеними кодексами і законами встановлені права та обов'язки щодо раціонального використання земель, зайнятих лісами і водами, у процесі ведення сільського і мисливського господарства, використання повітряного простору, створення сприятливого середовища для вирощування і збереження рослин, розвитку і збереження тваринного світу.
  Стаття 4. Земельне законодавство та його завдання
  1. Земельне законодавство включає цей Кодекс, іншінормативно-правові акти у галузі земельних відносин.
  2. Завданням земельного законодавства є регулюванняземельних відносин з метою забезпечення права на землюгромадян, юридичних осіб, територіальних громад