|
захисних смуг, смугвідведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера,водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих,рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.
5. Використання земельних ділянок водного фонду длярибальства здійснюється за згодою їх власників або за погодженням із землекористувачами.
Статтею 13 Конституції України встановлено, що земля і водні ресурси є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу право власника землі здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією. Кожний громадянин має право користування природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.
Відповідно до ВК України (ст. 6) води (водні об'єкти) є виключно власністю народу України і надаються тільки у користування. Ця норма ВК України стосується лише вод, що перебувають у природному стані на відповідних територіях землі. Води, що вилучені з природного стану в процесі господарської діяльності, можуть належати на праві власності громадянам, юридичним особам, територіальним громадам і державі. Вони використовуються у господарській діяльності, для задоволення потреб населення у питній воді, для приготування продуктів харчування, а також можуть бути предметом обігу, купівлі і продажу.
167
Глава 12
РОЗДІЛ II
Що стосується земель, зайнятих водними об'єктами, які належать до земель водного фонду, то вони можуть перебувати у приватній, комунальній і державній власності.
Згідно з Законом України «Про селянське (фермерське) господарство» в редакції від 22 червня 1993 р. (п. З ст. 4) землі водного фонду, що входять до складу угідь селянських (фермерських) господарств, |