|
и законодавства, зазначеними у коментарі до цієї статті, природоресурсовими кодексами, якими встановлюється режим моніторингу, контролю, відповідальності за порушення порядку використання цих природних об'єктів (див. також коментар до статей 83, 84, 111—112, 146, 149, 150 цього Кодексу).
Глава 8. ЗЕМЛІ ОЗДОРОВЧОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
Стаття 47. Визначення земель оздоровчого призначення
До земель оздоровчого призначення належать землі, що мають природні лікувальні властивості, які використовуються або можуть використовуватися для профілактики захворювань і лікування людей.
Землі оздоровчого призначення є однією з категорій складу земель України (пункт «г» ст. 19 ЗК України).
Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» (ст. 62) визначає землі оздоровчого призначення як курортні і лікувально-оздоровчі зони, території яких ма-
Екологія і закон. — Книга 2. — К., 1997. — Ст. 377.
139
Глава 8
РОЗДІЛ II
ють природні лікувальні фактори: мінеральні джерела, кліматичні та інші умови, сприятливі для лікування і оздоровлення людей. Закон України «Про курорти» від 5 жовтня 2000 р.1 курортом вважає освоєну природну територію на землях оздоровчого призначення, що має природні лікувальні ресурси, необхідні для їх експлуатації будівлі та споруди, використовується з метою лікування, медичної реабілітації, профілактики захворювань та для рекреації і підлягає особливій охороні. Цим Законом визначається поняття лікувально-оздоровчої місцевості як природної території, що має мінеральні та термальні води, лікувальні грязі, озокерит, ропу лиманів та озер, кліматичні та інші умови, сприятливі для лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань. Ці землі не належать до складу земель природно-заповідного фонду чи інших земель природоохоронного |