які можуть перебувати у цивільному обігу, а також результати інтелектуальної творчої діяльності. Згідно з проектом нового Цивільного кодексу України земля є об'єктом права власності. Це узгоджується зі ст. 13 Конституції України, яка передбачає можливість набуття землі у власність громадянами і юридичними особами.
  Гарантування і захист права приватної власності — одна з важливих функцій держави. Конституція України (ст. 41) проголошує непорушність права приватної власності і покладає на державу обов'язок забезпечити захист права усіх суб'єктів права власності (ст. 13). Згідно з Основним Законом ніхто не може бути протиправно позбавлений своєї власності. У цьому сутність гарантій права власності. Гарантіям прав на землю присвячено розділ ЗК України, згідно з яким держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту права власності на землю і підтверджує конституційну норму, за якою власник не може бути позбавлений права
  15
  
  РОЗДІЛ І
  Глава 1
  Стаття 2
  
  
  
  
  на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.
  Конституція України, визнаючи право приватної власності на землю, одночасно визначає необхідність охорони її як об'єкта природи і встановлює захист прав усіх громадян і юридичних осіб.
  На підставі цих конституційних вимог ЗК України встановлює порядок та умови використання (правовий режим) землі як об'єкта природи, як засобу виробництва і як об'єкта, що має задовольняти інші потреби людини шляхом раціонального використання корисних властивостей землі, зокрема, оздоровчих, рекреаційних тощо.
  З цією метою в ЗК України визначені склад і категорії земель (статті 18, 19), порядок встановлення та зміни цільового призначення земель, наслідки порушення цього порядку. Категорії земель України