го господарства у власність чи оренду. А державні та комунальні несільськогосподарські підприємства, установи та організації можуть використовувати такі землі для ведення підсобного господарства виключно на умовах оренди.
  Глава 6. ЗЕМЛІ ЖИТЛОВОЇ ТА ГРОМАДСЬКОЇ ЗАБУДОВИ
  Стаття 38. Визначення земель житлової та громадської забудови
  До земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.
  Усі населені пункти України поділяються на дві основні групи: міські (міста республіканського, обласного, районного підпорядкування і селища міського типу) та сільські (села і селища незалежно від їх адміністративної підпорядкованості) поселення1. Законодавство України розрізняє також гірські населені пункти2 та населені пункти, віднесені до курорт-
  Положення про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою Української РСР// ВВР УРСР. — 1981. — № 12. — Ст. 170.
  Про статус гірських населених пунктів України. Закон України від 15 лютого 1995 р. // ВВР. — 1995. — № 9. — Ст. 58.
  8-02-66
  
  РОЗДІЛ II
  них1. Це здійснюється з метою соціального захисту жителів гірських населених пунктів України, які проживають і працюють у складних природно-кліматичних умовах, та з метою встановлення спеціального оподаткування в курортних насе- лених пунктах. Такий поділ населених пунктів має значення для регулювання земельних відносин, які мають місце в даних пунктах, і є основою для їх архітектурно-планувальної організації, що здійснюється відповідно до розміру і структури поселень.
  На сьогодні землі житлової та громадської забудови є самостійною категорією в структурі земельного фонду України. До введення