к юридичній особі, та на земельні ділянки для закладення та вирощування плодових насаджень, які передаються у власність кожному члену товариства. Однак, якщо садівницьке товариство було створене до введення в дію цього Кодексу (до 1 січня 2002 р.) і отримало землю у так звану колективну власність або в постійне користування, то до 1 січня 2005 р. така земля має бути отримана у приватну власність: землі загального користування — у приватну власність това-
  111
  
  
  Глава 5
  РОЗДІЛ II
  риства, земельні ділянки під садовими насадженнями — у приватну власність членів товариства. Ініціатива щодо приватизації зазначених ділянок має виходити від товариства та його членів під загрозою втрати права на такі ділянки після 1 січня 2005 р.
  Громадянин — член садівницького товариства, якому виділена земельна ділянка для садівництва, має право на її безоплатну приватизацію за умови, що її розмір не перевищує 0,12 гектара (ст. 121 ЗК України) та що такий громадянин не отримав раніше земельну ділянку, призначену для індивідуального чи колективного садівництва, у приватну власність безоплатно. Приватизація земельної ділянки громадянином — членом садівницького товариства здійснюється без згоди на те інших членів цього товариства шляхом подання заяви до правління товариства або до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування.
  Садівницьке товариство є юридичною особою, яка діє відповідно до цього Кодексу, згідно з законодавством України та статутом товариства. Статутом товариства можуть встановлюватися правила щодо користування його членами землями загального призначення, а також обов'язки членів щодо охорони земель, боротьби з хворобами рослин тощо. Слід зауважити, що громадянин, якому земельна ділянка для садівництва належить на праві власності,