нського господарства — новий вид землеволодіння громадян. Аналогом даного виду господарювання громадян за ЗК України 1990 р. (в редакції від 13 березня 1992 р.) було ведення особистого підсобного господарства. Як і ведення особистого підсобного господарства, ведення особистого селянського господарства має на меті виробництво сільськогосподарської продукції для задоволення потреб громадянина — власника господарства та членів його сім'ї у вирощуваній сільськогосподарській (як рослинницькій, так і тваринницькій) продукції, а також реалізацію надлишків такої продукції на ринку. Однак на відміну від земельних ділянок, що надавалися громадянам для ведення особистого підсобного господарства, розмір яких жорстко регламентувався і не повинен був перевищувати двох гектарів, розмір земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства не обмежується. Громадяни, які отримали земельні частки (паї) при реформуванні колективних сільськогосподарських підприємств, мають право розширити свої особисті селянські господарства шляхом приєднання (після виділення у натурі) зазначених паїв до існуючого господарства або створити нове особисте селянське господарство.
  Особисте селянське господарства не має статусу юридичної особи. Суб'єктом права на земельну ділянку для ведення осо-
  107
  
  
  Глава 5
  РОЗДІЛ II
  бистого селянського господарства є громадянин. І хоча особисте селянське господарство ведуть, як правило, всі члени сім'ї громадянина, якому надана земельна ділянка, воно не є сімейним. Кожен повнолітній член сім'ї має право на отримання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.
  Громадяни України мають право на отримання земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства як у власність, так і в оренду. Іноземні громадяни