б, то кожен з них має право на безоплатне отримання у приватну власність земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю). За ЗК України 1990 р. право на безоплатне отримання земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства мав лише голова фермерського госпо-дарства. Інші члени фермерського господарства такого права не мали. До того ж, розмір земельної ділянки, яка надавалася громадянам для ведення фермерського господарства у власність безоплатно, дорівнював не розміру земельної частки (паю), а розміру так званої середньої земельної частки, яка, як правило, була меншої від земельної частки (паю).
  Стаття 32. Приватизація земельних ділянок членами фермерських господарств
  1. Громадянам України — членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної
  105
  
  
  Глава 5
  РОЗДІЛ II
  частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.
  2. Дія частини першої цієї статті не поширюється на громадян, які раніше набули право на земельну частку (пай).
  Коментована стаття містить норму, яка урівнює громадян-фермерів з колишніми членами реформованих колективних сільськогосподарських підприємств щодо права на безоплатне отримання сільськогосподарських земель у власність. У результаті паювання сільськогосподарських земель колишніх колективних сільськогосподарських підприємств кожен член такого підприємства безоплатно отримав земельну частку (пай), яку можна виділити в натурі у вигляді конкретної земельної ділянки. Залежно від місця розташування колективного сільськогосподарського підприємства розмір земельної частки (паю) варіює від 1,5—2 га у західних регіонах до 10—15 га у південно-східних та південних регіонах країни.