черговою є проблема реалізації нового Земельного кодексу України. Необхідною передумовою цього є усвідомлення кожним громадянином і посадовою особою духу і букви Кодексу. Коментар має допомогти в цьому. Він містить доктринальне тлумачення всіх положень Земельного кодексу України, що сприятиме правильному і ефективному його застосуванню у сфері землекористування.
  Коментар підготовлений провідними правознавцями України — фахівцями в галузі земельного права. Він буде корисним для студентів, викладачів і науковців, працівників аграрного сектору, органів виконавчої влади і місцевого самоврядування, всіх, хто цікавиться питаннями земельних відносин.
  Ю. С. Шемшученко, академік НАН України
  12
  Розділ І ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
  Глава 1. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ
  Стаття 1. Земля — основне національне багатство
  1. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
  2. Право власності на землю гарантується.
  3. Використання власності на землю не може завдаватишкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства,погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
  Стаття 1 Земельного кодексу України відтворює ст. 14 Конституції України, за якою земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Цінність землі як національного багатства полягає в її багатофункціональному призначенні.
  Земля є насамперед територією держави України, яка відмежовується кордонами від інших держав. Земля як територія держави є ознакою її цілісності, на яку поширюється суверенітет українського народу як носія незалежності і самостійності. Виходячи з цих конституційних положень, земля як територія держави є об'єктом права власності Українського народу.
  Земля як територія держави поділяється на адміністративно-територіальні