статті стосується ліквідації сільськогосподарських підприємств двох типів, а саме: державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, які ліквідуються у зв'язку з їх приватизацією (ст. 25 ЗК України) та колективних і інших сільськогосподарських підприємств, які отримали землю у колективну власність до 1 січня 2002 р. Обов'язковою умовою ліквідації зазначених сільськогосподарських підприємств, установ та організацій є виділення в натурі земельних часток (паїв) їх працівникам (членам). Положення даної статті не поширюються на ліквідацію: 1) сільськогосподарських підприємств, які є правонаступниками колективних та інших сільськогосподарських підприємств — суб'єктів права колективної власності на землю; 2) приватних сільськогосподарських підприємств, створених (заснованих) громадянами та приватними юридичними особами. Працівники таких підприємств не мають права на отримання земельної частки (паю) із земель цих підприємств. Щодо засновників зазначених підприємств, то у випадку ліквідації останніх засновники можуть мати право на частку земель підприємств, що ліквідуються, якщо це передбачено установчими документами підприємств.
  100
   Статті 29, ЗО
  У процесі ліквідації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, які ліквідуються у зв'язку з їх приватизацією, та колективних і інших сільськогосподарських підприємств, які отримали землю у колективну власність до 1 січня 2002 p., ці підприємства або їх працівники (члени) укладають договір з землевпорядною організацією на виконання відповідних землевпорядних робіт, у результаті яких має бути підготовлена землевпорядна документація, в тому числі Проект організації території земельних часток (паїв), у якому проектуються земельні ділянки у розмірі відповідних земельних часток (паїв). Місце