сті за їх невиконання. Ця вимога покладається на конкретні профспілки, а не на об'єднаний представницький орган.
  По завершенні колективних переговорів кожна профспілкова організація, яка брала участь в об'єднаному органі, підписує ухвалений загальними зборами (конференцією) трудового колективу проект колективного договору. Участь профспілки в об'єднаному органі є обов'язковою, оскільки інакше вона втрачає право представляти інтереси працівників при підписанні колективного договору.
  11. Представництво інтересів найманих працівників у колективних переговорах з укладення колективних договорів може здійснюватися й іншими суб'єктами — представниками найманих працівників. Таке представництво можливе лише за наявності певних умов. Представники обираються у тому разі, якщо на підприємстві, в установі, організації відсутні профспілкові організації. Це представництво потребує обов'язкового волевиявлення найманих працівників, трудового колективу (статті 3, 4 Закону України «Про колективні договори і угоди», ст. 17 Закону України «Про підприємства в Україні»).
  12. Законодавство не встановлює інших вимог до представників, тому наймані працівники самостійно визначають осіб, які представлятимуть їх інтереси. Такими суб'єктами можуть бути колегіальні органи або окремі працівники чи інші особи, що не перебувають у трудових відносинах з роботодавцем. Для ведення переговорів і укладення колективного договору наймані працівники можуть обрати одного або декількох представників.
  Відповідно до Положення про порядок перевірки повноважень представників сторін колективного трудового спору (конфлікту), затвердженого наказом Національної служби посередництва і примирення (НСПП) № 41 від 31 травня 2000 p., така перевірка проводиться у випадках, якщо у відділення НСПП виникає сумнів у правомірності повноважень або