овнішньої політики України, закріплених в Конституції України, регулюється Законом України «Про міжнародні договори України» від 22 грудня 1993 р. Цей Закон застосовується до всіх міжнародних договорів України: міждержавних, міжурядових і міжвідомчих, регульованих нормами міжнародного права, незалежно від їх форми і найменування (договір, угода, конвенція, пакт, протокол, обмін листами або нотами, інші форми та найменування міжнародних договорів).
  2. Укладені і належним чином ратифіковані міжнародні договори України становлять невід'ємну частину національного законодавства України, застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, укладення якого відбулося у формі закону, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України (стаття 17 Закону України від 22 грудня 1993 p.).
  3. До міжнародних договорів належать також конвенції Міжнародної Організації Праці (МОП), які містять переважну більшість міжнародних норм про працю. Статут МОП (стаття 19) наділяє конвенції рядом правових особливостей, які певною мірою ^посилюють їх ефективність, здатність до застосування на практиці.
  Конвенції приймаються Генеральною конференцією праці більшістю в дві третини голосів делегатів, що є присутніми на сесії. Ця кваліфікаційна більшість голосів покликана надати міжнародний авторитет прийнятій конвенції ще до того, як вона набере чинності. Такої чинності конвенція набирає при ратифікації її не менш ніж двома країнами — членами МОП.
  Кожна прийнята конвенція надсилається урядам усіх держав — членів МОП. Факт ратифікації зобов'язує державу привести своє законодавство і практику у відповідність до положень конвенції. До внесення змін до чинного законодавства ратифікована