ір займатися в Україні трудовою діяльністю, надається за умови, що в країні чи регіоні відсутні працівники, спроможні виконувати цей вид роботи, або є достатнє обгрунтування доцільності використання праці іноземних фахівців, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
  4. Підприємства, установи та організації, незалежно від форм власності і господарювання, та іноземні суб'єкти господарської діяльності, що діють на території України, можуть використовувати працю іноземних громадян лише за наявності у них дозволів на працевлаштування, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
  5. Дозвіл на працевлаштування оформляється і видається Державним центром зайнятості Міністерства праці і соціальної політики України для роботи на зазначеному підприємстві, в установі, організації на певній посаді.
  6. Не потрібний дозвіл на працевлаштування іноземним громадянам, які мають посвідку на проживання в Україні; іноземним громадянам, які набули статус біженця; керівникам спільних підприємств та іноземних суб'єктів господарської діяльності, що діють на території України, та в інших випадках, визначених пунктом 3 Тимчасового положення про умови і порядок оформлення іноземним громадянам дозволу на працевлаштування в Україні від 5 травня 1993 р.
  Стаття 8'. Співвідношення міжнародних договорів про працю і законодавства України
  Якщо міжнародним договором або міжнародною угодою, в яких бере участь Україна, встановлено інші правила, ніж ті, що їх містить законодавство України про працю, то застосовуються правила міжнародного договору або міжнародної угоди.
  (Кодекс доповнено статтею 8і згідно із Законом № 871-12 від 20.03.91)
  1. Порядок укладення, виконання і денонсації міжнародних договорів України з метою належного забезпечення національних інтересів, здійснення цілей, завдань,