перевищує шести місяців. Особи, які приймаються на сезонні роботи, мають бути попереджені про це при укладенні трудового договору, про що зазначається в наказі чи розпорядженні.
  Список сезонних робіт і сезонних галузей затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 278 від 28 березня 1997 р. До сезонних галузей віднесені лісова промисловість і лісове господарство, торф'яна промисловість, сільське господарство, переробні галузі промисловості, санаторно-курортні галузі і заклади відпочинку. В кожній з цих галузей визначені певні види робіт, що вважаються сезонними. Роботи, які у цьому списку не зазначені, сезонними не вважаються, хоча б вони і виконувались не більше шести місяців.
  7. З введенням в дію Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 р. тимчасовим і сезонним працівникам відпустка надається пропорційно відпрацьованому ними часу. За чинним раніше законодавством тимчасові і сезонні працівники правом на відпустку або її грошову компенсацію не користувалися.
  8. Стаття 7 Кодексу передбачає можливість встановлення додаткових підстав припинення трудового договору, зокрема, вказуючи на таку підставу припинення трудового договору, як порушення правил прийняття на роботу.
  Ця підстава припинення трудового поговору може застосовуватись тоді, коли є відповідна норма, що встановлює порядок прийняття на роботу. Без такої норми сама стаття 7 Кодексу підставою припинення трудового договору бути не може. Так, пунктом 17 постанови РНК УРСР від 4 червня 1933 р. «Про сполучення посад та службу родичів в установах, підприємствах та організаціях усуспільненого сектору» заборонена сумісна служба на одному і тому самому підприємстві, в установі, організації осіб, які перебувають між собою в близькому родстві чи свояцтві, якщо їх служба пов'язана з безпосередньою підпорядкованістю або