оговором час, але в межах установленої законодавством тривалості повного робочого дня не вважається надурочною і оплачується в одинарному розмірі (п. 16 зазначеної постанови).
  Стаття 63. Заборона залучення до надурочних робіт
  До надурочних робіт (стаття 62) забороняється залучати:
  1) вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (стаття 176);
  2) осіб, молодших вісімнадцяти років (стаття 192);
  3) працівників, які навчаються в загальноосвітніх школах і професійно-технічних училищах без відриву від виробництва, в дні занять (стаття 220).
  Законодавством можуть бути передбачені й інші категорії працівників, що їх забороняється залучати до надурочних робіт.
  Жінки, які мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, можуть залучатись до надурочних робіт лише за їх згодою (стаття 177).
  Залучення інвалідів до надурочних робіт можливе лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям (стаття 172).
  (Стаття 63 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР№ 4841-11 від ЗО. 10.87; Законом № 871-12 від 20.03.91)
  1. В коментованій статті знайшло своє відображення піклування держави про охорону материнства і дитинства.
  Якщо раніш законодавство (Стаття 7 Указа Президиума Верховного Совета СРСР от 8 июля 1944 г. // Ведомости Верховного
  Робочий час
  241
  Совета СССР. — 1944. — № 37) забороняло залучати до надурочної роботи на підприємствах і в установах вагітних жінок тільки з чотирьох місяців вагітності, то тепер забороняється залучення вагітної жінки до виконання надурочних робіт з того часу, з якого стало відомо про вагітність, тобто незалежно від строку вагітності. Ця гарантія поширюється на вагітних жінок протягом усього періоду вагітності. Підставою для забезпечення заборони виконання надурочних робіт є довідка відповідної медичної