ому робочому тижні та інших режимах робочого часу, коли тривалість щоденної роботи (зміни) визначається власником або уповноваженим ним органом за погодженням з профспілковим комітетом підприємства, установи, організації відповідно до закону (частина перша ст. 52 та частина перша ст. 53 Кодексу), надурочним є час роботи, що перевищує тривалість зміни за графіком чи розпорядком;
  для працівників віком від п'ятнадцяти до шістнадцяти років надурочною вважається робота при шестиденному робочому тижні понад чотири години, при п'ятиденному — понад п'ять годин, а для працівників віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років при шестиденному робочому тижні — понад шість годин, при п'ятиденному — понад сім годин. Це правило стосується також учнів віком від чотирнадцяти до п'ятнадцяти років, які працюють в період канікул (ст. 52 Кодексу).
  Робочий час
  239
  Якщо застосовується підсумований облік робочого часу, при якому фактична тривалість щоденної роботи може бути більшою чи меншою, ніж передбачено графіком, і ці відхилення збалансовано в межах облікового періоду, надурочними визнаються години не зверх зміни за графіком (в межах встановленого максимуму), а зверх нормальної кількості робочих годин за обліковий період.
  3. Реальне значення правової регламентації робочого часу значною мірою залежить від того, як саме законодавство ставиться до надурочних робіт. Без заборони або обмеження надурочних робіт значення законодавства про нормування робочого часу істотно зменшується. Тому трудове право допускає застосування надурочних робіт тільки в передбачених коментованою статтею виняткових випадках, перелік яких є вичерпним.
  4. Застосування надурочних робіт у випадках, не передбачених законом, навіть за домовленістю власника або уповноваженого ним органу з працівником, не допускається.
  Не дозволяються