аття 50. Норма тривалості робочого часу
  Нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.
  Підприємства і організації при укладенні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено в частині першій цієї статті.
  (Стаття 50 із змінами, внесеними згідно із Законами № 871-12 від 20.03.91, №3610-12 від 17.11.93)
  1. Передбачена коментованою статтею тривалість робочого часу називається нормальною тому, що саме така його тривалість є загальновстановленою нормою часу, яку працівники повинні пропрацювати протягом тижня на роботах з нормальними умовами праці.
  2. Загальновстановлений робочий тиждень тривалістю в 40 годин як норма робочого часу відрізняється від робочого тижня як складової частини графіка роботи, тривалість якого може відхилятися від цієї норми, але в середньому за обліковий період повинна обов'язково їй відповідати.
  3. Встановлена законодавством тижнева норма робочого часу застосовується як при п'ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні. Робота у цих режимах передбачає лише різну структуру поділу робочого часу протягом календарного тижня, проте не змінює норми робочого часу — загальновстановленої тривалості робочого тижня.
  4. Вживані в Кодексі поняття «робочий час», «робочий день», «робочий тиждень», «робоча зміна» розкривають різні сторони робочого часу і є його нормативами.
  Під робочим часом слід розуміти встановлений законом або на його підставі угодою сторін час, протягом якого працівники
  Робочий час
  213
  згідно з правилами внутрішнього трудового розпорядку повинні виконувати за трудовим договором свої трудові обов'язки.
  Робочий час — це обов'язкова міра праці, тривалість якої регламентована законом та виданими на його основі іншими нормативними актами. Міра праці не може