ть за собою скорочення чисельності або штату7, погіршення умов праці, можуть здійснюватися тільки після завчасного надання професійним спілкам інформації з цього питання, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про строки проведення звільнення. Власник або уповноважений ним орган не пізніше трьох місяців з часу прийняття рішення проводить консультації з професійними спілками про заходи щодо запобігання звільненню чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом'якшення несприятливих наслідків будь-якого звільнення.
  Професійні спілки мають право вносити пропозиції відповідним органам про перенесення строків або тимчасове припинення чи відміну заходів, пов'язаних з вивільненням працівників.
  (Кодекс доповнено статтею 49і згідно із Законом № 871-12 від 20.03.91, із змінами, внесеними згідно із Законом № 2343-НІ від 05.04.2001)
  1. Відносини зайнятості в Україні регулюються Законом України «Про зайнятість населення» від 1 березня 1991 p., з наступними змінами і доповненнями, та законодавчими актами, прийнятими відповідно до цього Закону. Так, наприклад Законом України від 7 березня 2002 року № 3076-ІИ затверджено Державну програму зайнятості населення на 2001—2004 роки.
  2. Для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки громадян, які тимчасово не працюють, створена державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.
  3. Державна служба зайнятості складається: з Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки