за їх угодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.
  (Стаття 34 в редакції Закону № 1356-XIV від 24.12.99)
  1. Простоєм визнається тимчасове зупинення роботи з причин виробничого характеру, за невідворотною силою або іншими обставинами, коли працівники позбавлені можливості виконувати свої трудові обов'язки.
  Відмінність простою від виробничої потреби полягає в тому, що при простої з виробничих причин (відсутність сировини, електроенергії тощо) працівники не можуть виконувати обов'язки, обумовлені трудовим договором. При виробничій потребі є робота, яку повинен виконувати працівник. Але виняткові обставини, яких не можна було передбачити наперед, вимагають усунення цих обставин з тим, щоб поновити нормальну виробничу обстановку.
  2. Тривалість переведення залежить від того, на яке підприємство, в установу, організацію здійснюється переведення. При переведенні на іншу роботу на даному підприємстві, в установі, організації воно може бути на весь час простою. У даному разі переведення обмежується не строком, а часом простою.
  Якщо переведення здійснюється на інше підприємство, воно обмежене строком до одного місяця.
  3. Пленум Верховного Суду України в п. 12 постанови від 1 листопада 1996 р. також визнав, що стаття 34 цього Кодексу з прийняттям Конституції України стала суперечити частині третій ст. 43 Конституції, за якою використання примусової праці в Україні забороняється.
  4. Переведення на тимчасову роботу, як і постійні переведення, повинні оформлятись наказами чи розпорядженнями власника або уповноваженого ним органу. В наказі чи розпорядженні зазначається, які працівники переводяться і