о органів з розгляду трудових спорів. Оскільки п. 2 частини першої статті 232 цього Кодексу визначає, що трудові спори працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору розглядаються безпосередньо в районних (міських) судах, оскарження розірвання трудового договору здійснюється саме до цього суду.
  5. Положення ст. 184 цього Кодексу, якою заборонено звільнення вагітних жінок з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, поширюється і на випадки звільнення у зв'язку з незадовільними результатами випробування.
  6. При незадовільному результаті випробування звільнення працівника з роботи проводиться без погодження з профспілковим комітетом.
  7. Якщо в період випробування у власника або уповноваженого ним органу виникли інші підстави для припинення трудових відносин, наприклад, скорочення чисельності або штату працівників, зміни істотних умов праці тощо, звільнення працівника повинно проводитись з цих підстав, а не як такого, що не витримав випробування.
  Це випливає з пункту 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 p., відповідно до якого суд повинен з'ясовувати, з яких підстав проведено звільнення згідно з нака-
  Трудовий договір
  129
  зом або розпорядженням. Суд не має права визнавати звільнення правильним, виходячи з обставин, з якими власник або уповноважений ним орган не пов'язували звільнення.
  8. При бажанні працівника в період випробування розірвати трудовий договір за своєю ініціативою, власник або уповноважений ним орган може зажадати від працівника дотримання правил, передбачених статтями 38 і 39 цього Кодексу.
  Стаття 29. Обов'язок власника або уповноваженого ним
  органу проінструктувати працівника і визначити йому робоче місце
  До початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним