|
им представником, що очолює страйк, і власником або уповноваженим ним органом (особами).
22. Законодавець визначає правовий статус працівників залежно від їх участі в проведенні страйку. Не вважається порушенням трудової дисципліни і не може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності участь працівника у страйку, крім випадків, коли страйк визнано судом незаконним.
Статті 22 і 23 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» встановлюють порядок визнання страйку незаконним. Незаконними вважаються страйки, оголошені з вимогами про зміну конституційного ладу, державних кордонів та адміністративно-територіального устрою України, а також з вимогами, що порушують права людини, оголошені або проводяться під час здійснення примирних процедур, оголошені з порушенням вимог проведення переговорів по врегулюванню суперечностей до виникнення колективного спору, порядку розгляду спору трудовим арбітражем, порядку прийняття рішення про оголошення страйку керівництвом страйку та у випадках, коли проведення страйку заборонено. Рішення
Колективний договір
89
про визнання страйку незаконним приймається судом і зобов'язує учасників страйку прийняти рішення про припинення або відміну оголошеного страйку, а працівників розпочати роботу не пізніше наступної доби після вручення копії рішення.
Організація або участь працівника у незаконному страйку є порушенням трудової дисципліни, тому час страйку не оплачується і не зараховується до трудового стажу. Особи, винні у порушенні законодавства про колективні трудові спори, за порушення трудового законодавства, умов колективних і трудових договорів, що призвели до виникнення колективних трудових спорів, за участь у незаконному страйку та його організацію, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, кримінальну |