перешкоди реєстрації шлюбу, не виникає права на одержання аліментів. Тому якщо ця особа одержувала аліменти від другої особи, з якою вона перебувала у недійсному шлюбі, сума сплачених аліментів вважається такою, що одержана без достатньої правової підстави і підлягає поверненню (ст. 469 ЦК 1963 р.; ст. 1212 ЦК 2003 р.), але не більше ніж за останні три роки.
  Особа, яка поселилася у житлове приміщення іншої особи у зв'язку з реєстрацією з нею недійсного шлюбу, не набуває права на проживання у ньому і може бути виселена.
  Особа, яка у зв'язку з реєстрацією недійсного шлюбу змінила своє прізвище, вважається такою, що іменується цим прізвищем без достатньої правової підстави.
  Якщо між особами, які перебувають у недійсному шлюбі, укладається шлюбний договір, він, як слушно зазначають деякі автори, є недійсним1. Це пояснюється тим, що шлюбний до-говір може укладатись лише між особами, які перебувають у шлюбі або збираються вступити у шлюб. Шлюбний договір, укладений між особами, які збираються укласти шлюб, вважається укладеним від дня його реєстрації. Він не може існувати без наявності шлюбу. Тому недійсність шлюбу тягне недійсність шлюбного договору.
  Частина 1 коментованої статті передбачає, що недійсний шлюб, а також шлюб, визнаний недійсним, не є підставою для виникнення у осіб, між якими він був зареєстрований, не тільки прав та обов'язків подружжя, передбачених нормами СК, а й прав і обов'язків, встановлених для подружжя іншими законами України. У ЦК закріплено право кожного з подружжя на спадкування за законом у разі смерті будь-кого з них. Той з подружжя, хто пережив померлого, є одним із спадкоємців першої черги (ст. 529 ЦК 1963 р.; ст. 1261 ЦК 2003 р.). Якщо шлюб визнаний недійсним, особи, які перебувають у такому шлюбі, не можуть успадковувати один від одного. Смерть однієї з осіб не є перешкодою для анулювання