: шлюб, кровне споріднення, усиновлення, а також інші підстави, не заборонені законом і такі, що не суперечать моральним засадам суспільства. У другому абзаці ч. 2 підкреслюється, що подружжя вважається сім'єю й тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками або з інших поважних причин не проживають спільно. У цьому разі йдеться про виняток із загального правила. У третьому абзаці цієї частини підкреслено, що дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Це пояснюється тим, що є природні підстави виникнення сім'ї — кровне споріднення та взаємні права й обов'язки батьків і дітей.
  У ч. З зазначається, що права члена сім'ї має одинока особа. З цим положенням навряд чи можна погодитися. Адже у такому разі немає природних підстав виникнення сім'ї — шлюбу, кровного споріднення. Крім того, особа, у якої немає кровного споріднення з іншими особами, як правило, ні з ким не пов'язана взаємними сімейними правами та обов'язками. Ви-няток становлять відносини між колишніми членами сім'ї, наприклад, між колишнім подружжям, якщо один з них зобов'язаний сплачувати другому аліменти, та відносини, що ви-никають з права вітчима, мачухи на отримання аліментів від пасинка, падчерки, з якими вони багато років не живуть однією сім'єю (ст. 270 СК).
  З урахуванням сказаного навряд чи можна погодитися з позицією І. Дзери, яка вважає, що у ст. З СК відсутнє визначення поняття сім'ї в юридичному розумінні1. Як вже зазначалось, у цій статті таке визначення є, викладені ознаки сім'ї та природні підстави її виникнення. Інша справа, що це визначення є недосить вдалим. Можна висловити зауваження й стосовно деяких інших ознак сім'ї, наведених у ст. 3.
  У літературі розрізняють поняття сім'ї в соціологічному та юридичному розумінні2.
  Визначаючи поняття сім'ї,