ізичного чи психічного насильства.
  2. Шлюб визнається недійсним за рішенням суду у разі його фіктивності.
  Шлюб є фіктивним, якщо його укладено жінкою та чоловіком або одним із них без наміру створення сім'ї та набуття прав та обов'язків подружжя.
  3. Шлюб не може бути визнаний недійсним, якщо на момент розгляду справи судом відпали обставини, які засвідчували відсутність згоди особи на шлюб або ЇЇ небажання створити сім'ю.
  Визнання шлюбу недійсним у судовому порядку можна поділити на два види залежно від підстав визнання його недійсності. В одних випадках суд за наявності зазначених у законі підстав зобов'язаний визнати шлюб недійсним, а в інших — може визнати його недійсним.
  Підстави, за наявності яких суд має визнати шлюб недійсним, перелічені у коментованій статті. Це відсутність вільної згоди на реєстрацію шлюбу жінки або чоловіка, а також фіктивність шлюбу. Шлюб є фіктивним, якщо його укладено жінкою та чоловіком або одним із них без наміру створення сім'ї та набуття прав і обов'язків подружжя. При цьому зовнішнє виявлення волі — волевиявлення особи або осіб, які уклали шлюб, суперечить їх волі. Як вже зазначалося, однією з умов дійсності шлюбу є наявність взаємної згоди осіб, які беруть шлюб. Для досягнення такої згоди треба, щоб воля цих осіб була спрямована на створення сім'ї. За фіктивного шлюбу, як зазначають деякі автори, ця умова відсутня'. Тому такий шлюб має визнаватися недійсним. У п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України" підкреслено, що для визнання шлюбу фіктивним достатньо, щоб хоча б одна з осіб, які беруть такий шлюб, не бажала створити сім'ю.
  Фіктивний шлюб треба відрізняти від шлюбу, укладеного з корисливих мотивів (бажання отримати право на житлову площу, спадщину). Однак якщо при цьому виникнуть сімейні відносини,