може бути підставою для визнання шлюбу недійсним.
  Частина 1 коментованої статті зобов'язує осіб, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, повідомити одна одну про стан свого здоров'я. Однак у ній не передбачені наслідки, що мають настати у разі порушення цього правила. Закон не передбачає можливості відмови у реєстрації шлюбу за медичними показаннями. Водночас, як зазначає М. Антокольська, непоінформованість однієї з зазначених осіб про наявність у другої особи тяжких захворювань, наприклад таких, як ВІЛ-інфекція, туберкульоз тощо, може призвести до непоправних наслідків1. Тому згідно з ч. 4 статті, що коментується, незважаючи на те, що результати медичного обстеження є таємницею, вони мають повідомлятися особам, які подали заяву про реєстрацію шлюбу. Причому на відміну від ч. 2 ст. 15 СК РФ для цього не потрібна згода особи, яка пройшла обстеження. Уявляється, що зазначене положення більшою мірою відповідає інтересам осіб, які мають намір вступити у шлюб, та їх майбутніх можливих нащадків. Як вже зазначалося, закон не передбачає можливості відмови у реєстрації шлюбу за медичними показаннями. Водночас відповідно до ч. 5 коментованої статті приховання тяжкої хвороби, а також хвороби, небезпечної для другого з подружжя, 'їх нащадків (це, як за-значалося вище, є відносною перешкодою укладанню шлюбу) може бути підставою для визнання шлюбу недійсним.
  
  Стаття 31. Заручини
  1. Зарученими вважаються особи, які подали заяву про реєстрацію шлюбу.
  2. Заручини не створюють обов'язку вступу в шлюб.
  3. Особа, яка відмовилася від шлюбу, зобов'язана відшкодувати другій стороні затрати, що були нею понесені у зв'язку з приготуванням до реєстрації шлюбу та весілля.
  Такі затрати не підлягають відшкодуванню, якщо відмова від шлюбу була викликана протиправною, аморальною поведінкою нареченої, нареченого, прихованням нею, ним обставин,